ефективні юридичні послуги

Ми виграємо справи!

Субота, 25 Листопада 2017
Skip to content

СУПРОВІД У ВИРІШЕННІ СІМЕЙНИХ ТА СПАДКОВИХ ПИТАНЬ

Сім’я є основною ланкою нашого суспільства. Проблеми в сім’ї мають величезний вплив на життя та роботу особи.

Як правило, до питань у галузі сімейних правовідносин належать: розлучення, позови до суду про позбавлення батьківських прав, питання щодо встановлення опіки та піклування, спадкування майно померлої особи та ін.

Цей вид правовідносин має досить тонку матерію та потребує особистого та дбайливого підходу.

Розуміючи всю делікатність питань щодо сімейних та спадкових справ, наші фахівці завжди шукають індивідуальні підходи до вирішення кожної конкретної ситуації.

Ми не маємо на меті більше заробити та Ваших сімейних проблемах, наша мета – досягнення справедливості та Вашого душевного спокою і рівноваги.

Бувають випадки, коли наші фахівці жертвують більшим прибутком заради примирення сторін.

.

ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ:

Консультація БЕЗКОШТОВНА!

Ми проаналізуємо Вашу ситуацію, після чого, буде складений кошторис.

Ми не беремо гроші за надумані послуги.

Кожна наша дія буде погоджена з Вами та визначені чіткі тарифи.

.

МОЖЛИВІ ВИТРАТИ:

від 100 грн. – виїзд/похід до суду

від 200 грн. – написання позову/заперечення на позов

від 100 грн. – аналіз документації, окреслення варіантів дій, узгодження повного комплексу захисту та написання позовної заяви/заперечення на позовну заяву

від 100 грн. – написання інших процесуальних документів (клопотання, заяви, листи…)

 

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ:

- шлюбний вік для чоловіка та для жінки – 18 років;

- право на шлюб може бути надано, за рішенням суду, особі що досягла 16-ти років;

-  не можуть перебувати у шлюбі між собою:

*особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
*рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра;
*двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця; 
*усиновлювач та усиновлена ним дитина (шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано, лише в разі скасування усиновлення). За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

- особиста подача заяви про укладення шлюбу є обов’язковою.  Проте, у окремих випадках, така заява може подаватись на реєстрацію шлюбу уповноваженою (нотаріально) особою. Заява має бути нотаріально засвідчена;

- місце реєстрації шлюбу може бути змінено (не в приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану) за відповідною заявою наречених (за наявності поважних причин);

- шлюб не може бути зареєстрований через представника. В момент реєстрації шлюбу наявність наречених обов’язкова;

- якщо подружжя не має дітей, шлюб може бути розірваний органом державної реєстрації актів цивільного стану за відповідною заявою. Заяву про розірвання шлюбу (подружжям, що не має дітей) може бути подано одним із подружжя за умови нотаріально завіреної (прирівняної до такої)  заяви іншого з подружжя (якщо є вагомі підстави/причини неявки);

- якщо один із подружжя визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, заява про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану подається одним (іншим) із подружжя;

- розірвання шлюбу в суді (за заявою одного з подружжя) не зобов’язує сторони вирішувати питання щодо власності чи дітей. Проте, законом передбачені випадки заборони розірвання шлюбу під час вагітності або до  досягнення дитиною одного року. Дані умови не застосовуються, якщо один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Також, один із подружжя має право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Дозволяється пред’являти позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року при умові, якщо батьківство щодо дитини визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Також, опікун має право пред’явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним. 

- законодавством передбачена спрощена процедура розлучення через суд за спільною заявою подружжя, що має дітей. Умовами для такого розлучення є подання заяви разом із договором щодо проживання дітей та договором щодо сплати аліментів.

 

Окремо, радимо ознайомитись із наступними документами, що можуть стати Вам у нагоді:

1. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів

(постанова пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3)

.

ЯКЩО ЛИШИЛИСЬ ПИТАННЯ:

дзвоніть нам (044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

пишіть нам vartaprava@gmail.com або питання відповіді наших фахівців

ЯКЩО ВАШ ЗНАЙОМИЙ БУВ НАШИМ КЛІЄНТОМ- ВАМ ЗНИЖКА!

ЯКЩО ВИ БУЛИ НАШИМ КЛІЄНТОМ-ВАМ ЗНИЖКА!

ВИ ХОЧЕТЕ ЩОБ МИ ВАС ПРОДОВЖИЛИ ЗАХИЩАТИ В АПЕЛЯЦІЙНІЙ ЧИ КАСАЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЯХ-ВАМ ЗНИЖКА!

___________________________________________________________________________________________________

Питання/Відповіді: Практика в сфері спадкових відносин та права власності подружжя

Питання: Добрый день. Я хочу развестись. Но, у меня есть квартира которую мне подарили родители во время брака. Как ее правильно отсудить?

Відповідь: Добрый вечер!

Согласно Семейному кодексу, подаренное остается за Вами. Исключения могут быть, но их трудно доказать (значительное улучшение качеств квартиры/значительные вложения).

Витяг з ст. 57 СК України:
\\\”1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі
договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які
належали їй, йому особисто;
…\”
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Доброго вечора. Мені треба купити квартиру, але не хочу щоб вона була потім спільна із дружиною (я в шлюбі), що порадите?

Відповідь: Доброго дня!

В контексті законодавства – нехай Вам її подарують. Власність, що була подарована одному із подружжя – не ділиться.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Доброго дня! У мене на рахунку (ще до одруження) лежали гроші. Рік тому (в шлюбі) я купив собі техніку (комп\’ютер, ноутбук, плазму…). Після розлучення дружина каже, що їй належить половина. Це не справедливо, адже купляв їх я. Чи можна казати, що це речі придбані для особистого користування?

Відповідь: Доброго дня!

Речі придбані для особистого користування, все одно є спільними. Однак, в Вашому випадку, можна казати про те, що все це придбано за власні кошти (які належали Вам особисто, ще й до шлюбу), а на таке майно право спільної власності не поширюється, воно Ваше. Залишилось довести, що саме ці речі були придбані за ці кошти.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Скажіть будь-ласка, чи має ділитись моє майно (рояль для гри, я музикант) порівну? Це ж річ мого особистого користування.

Відповідь: Доброго дня!

В даному випадку існують дві протилежні статті сімейного кодексу.
Скоріш за все, це є річчю індивідуального користування, проте, це треба доводити.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: У продовження теми… Скажіть, чи є спільною власністю мої коштовності, які чоловік мені подарував на нашу річницю? Дякую!

Відповідь: Доброго вечора!

Вони є вашими і як подаровані, і як річ, що є річчю індивідуального користування. Коштовності, навіть придбані за спільні кошти подружжя, є індивідуального користування. Окремо, можна в судовому порядку довести, що вони були спільним капіталовкладенням. Важко, проте – можна.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добрый день! Мой муж алкоголик, я ушла от него год назад, но подала на развод, дишь сейчас. Он узнал что я сделала в новой квартире реммонт, купила технику и т.п. Теперь он, гдето взял юриста и угрожает это все поделить. Как мне быть?

Відповідь: Добрый вечер!

Согласно законодательству Украины, возможно доказать (в судебном порядке), что имущество было куплено во время фактического проживания отдельно (прекращения брачных отношений) и как следствие, является личной собственностью.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добрый день! Подскажите пожалуйста. Мой муж говорит, что машина купленая в то время когда я училась и не зарабатывала, пренадлежит исключительно иму, ибо это имущество куплено за его деньги. А то что я готовила, убирала, стирала…не считаеться? Помогите разобраться. спасибо!

Відповідь: Добрый вечер!

Согласно Семейного кодекса Украины, не имеет значения учились Вы или вели домашнее хозяйство, или смотрели за детьми. Все нажитое в таких случаях – совместное имущество.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Скажите пожалуйста, как мне поделить дом? Мы с мужем прожили 10 лет в браке. Сейчас подали на развод. Пытаемся поделиться без суда. Как делить имущество (дом, землю, альтанку, сарай)? Муж где-то нашел, что он имеет право на пристройку, ведь он ее строил сам. Как правильно поделить в даном случае имущество нажитое в браке?

Відповідь: Добрый вечер!

Согласно законодательству Украины, за общим правилом, все нажитое в браке – делиться пополам. Ст. 70 Семейного кодекса Украины предусматривает исключения. Но, данные нюансы необходимо доказывать и признавать в судебном порядке.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добрый вечер. У меня ужасная ситуация! Я расхожусь с сожителем. Мы прожили 15 лет вместе. Он работал, я – по хозяйству. Теперь, я остають нисчем. Он все покупал на себя и за свои деньги. Неужели я не имею права на имущество нажитое за это время?

Відповідь: Добрый вечер!

Вы имеете право делить имущество нажитое за период совместного проживания, если докажите, что жили совместно (одной семьей). Вам могут помочь доказать факт проживания одной семьей: показания свидетелей, мед. работников поликлиники, вызовы скорой, дворники и другие работники государственных и частных служб.

З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добрый день! Являеться ли предприятие (ТОВ) общей собственностю если оно покупалось в браке?

Відповідь: Добрый день.
Если мы говорим о праве на распоряжение – нет. Но если говорить об обязанности выплаты при разводе – да! Есть соответствующее решение Верховного Суда Украины.
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Доброго дня! Скажіть будь-ласка, в якій черзі спадкування стоїть двоюрідна сестра померлого?

Відповідь: Добрий вечір!
Дана категорія родичів відноситься до п\\\’ятої черги спадкування.
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добый день! Как можно понять какая часть дома будет кому пренадлежать при разделе?

Відповідь: Добрый день!
При разделе имущества, суд будет учитывать все особенности и объективные факторы. Отдельный вход, возможность проживания или функциональность. Также, учитываются пожелания и сторон их мотивация .
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добрый день! Можно ли при разделе оставить себе машины, а мужу квартиру?

Відповідь: Добрый вечер!
В судебном заседание будет решаться вопрос о деление, на котором каждая сторона будет мотивировать свои требования. Законодательство не регулирует на столько детально данный вопрос.
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: У меня вопрос по поводу наследства. Можно ли вступить в наследство по истечению срока?

Відповідь: Добрый день!
Да. Такая возможность предусмотрена в законодательстве. Если кто-то из наследников не успел вступить в наследство, он может вступить в него по истечению срока. Для этого нужно согласие остальных наследников или решение суда.
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добрый день! Муж подал в суд на расделение имущества. Он хочет выделить свою часть квартиры и ее продать. Что посоветуете?

Відповідь: Добрый день!
Это его право. Но, необходимо понимать возможно ли выделение в натуре, либо нужно будет лишать права собственности. Существует решение Европейского суда по правам человека по этому вопросу (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року по справі «Андрія Руденко проти України».).
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Доброго дня! Я хочу вступити в спадок, проте, знаю, що у померлого э борг перед банком. Що мені робити?

Відповідь: Доброго дня!
Дійсно, є ризик успадкувати обов\’язки померлого. Проте, існує вихід. Щодо деталей – радимо звернутись до наших фахівців особисто!
З повагою, команда ЮК ВАРТА ПРАВА
(044) 360-4-362; (063) 348-32-13; (050) 855-20-04; (096) 487-27-00

Питання: Добрый вечер. Муж забрал ребенка и не дает мне его видеть. Что делать?

Відповідь: Добрый вечер! Необходимо понимать, законны ли его действия.
Было ли решение суда о том, с кем и где будет проживать ребенок? Есть ли у Вас жилье? Есть ли У вас официальная работа? Также, работа, жилье, соц. уровень отца. Есть ли психические заболевания у отца или злоупотребления алкоголем, наркотиками… Также, необходимо понимать перспективу справок и характеристик. После анализа вышеизложенного, можно делать выводы о необходимых действиях и перспективах. В любом случае, Декларация прав ребенка, на Вашей стороне.
С ув., ВАРТА ПРАВА

Питання: Добрый день! Реально ли упрятать человека в психушку?

Відповідь: Добрый день!
Если мы говорим о решение суда, то мы должны иметь основания.
Одним из таких оснований есть наличие психического заболевания. Как правило, необходимо проводить экспертизу. При наличие подозрений на возможность ограничения дееспособности или признания человека недееспособным, суд может назначить экспертизу. Экспертиза (судебно-психиатрическая) назначается сперва добровольно, а потом принудительно. Правда, как правило, даже наличие решения о принудительной экспертизе, без реальной угрозы со стороны человека, другим людям – не возможно реализовать.
Как правило, принудительное лечение происходит после совершения притупления или реальной угрозы такого совершения.
С ув., ВАРТА ПРАВА

Питання: Доброго дня! Допоможіть будь-ласка! Як лишити дитину із матір\’ю?

Відповідь: Доброго дня!
Справа в тому, що згідно із положеннями Декларації про права дитини (Декларація прав дитини), першочергове право на виховання дитини – за матір\’ю.
Інше питання, наявність багатьох факторів, що впливають на рішення суду. Наявність житла, роботи, психічні розлади, покази свідків (свідчення), характеристики, висновок органу опіки…
Для вирішення, в судовому порядку, питання щодо визначення проживання дитини, необхідно ретельно підготувати докази та мотивацію.
З повагою, ВАРТА ПРАВА

Питання: Чи є реальна можливість відсудити у дружини дитину?

Відповідь: Доброго дня!
Питання стоїть у тому, чи зможете Ви довести її мінуси та свої плюси, та чи вагомі вони? Здебільшого, суд залишає дитину із матір\’ю. Проте, ми маємо і іншу практику. Вам необхідно надати суду переконливі докази Вашої переваги.
З повагою, ВАРТА ПРАВА

Питання: Добрий день!Я отримала повiдомлення про смерть батька,який мешкав у Нiмеччинi.Я-єдиний спадкоємець.Спадщина складається iз земельної дiлянки та будинку.Хочу дiзнатися за законодавством якої країни я маю успадковувати майно?

Відповідь: Доброго дня!
При вирішенні спору щодо спадкування прав на майно, яке
знаходиться за кордоном, або за участю іноземця, необхідно
з\’ясовувати, чи існує договір про правову допомогу з цією країною,
і чи в цьому договорі не передбачені інші правила щодо
спадкування, ніж в українському законодавстві.
У разі розбіжностей застосовуються норми міжнародного
договору.
Право на успадкування нерухомого майна, згідно зі статтею 71
Закону України \”Про міжнародне приватне право\”
регулюється законодавством країни, на території якої знаходиться
це майно.
З повагою, команда ЮК «ВАРТА ПРАВА»

Питання: У мене склалася така ситуація . Мій дядько протягом життя проживав у Луганську, Одесі, Херсоні і мав нерухоме майно. Місяць назад він помер, де я повинен відкривати спадщину?

Відповідь: Доброго дня!
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання
спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29, частини
другої статті 1221 Цивільного кодексу України. Якщо спадкодавець мав кілька
місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє
місце реєстрації спадкодавця.
З повагою, команда ЮК «ВАРТА ПРАВА»

Питання: Здравствуйте!Подскажите пожалуйста могу ли я отказаться от наследства моего отца?

Відповідь: Добрый вечер!
Наследник по завещанию или по закону может отказаться от принятия наследства в течение 6 месяцев. Заявление об отказе от принятия наследства подается нотариусу по месту открытия наследства. Здесь важным является сказать, что отказ наследника по завещанию от принятия наследства не лишает его права на наследование по закону.
Одновременно есть важным то что, родители (усыновители), опекун могут отказаться от принятия наследства, причитающегося малолетнему, недееспособному лицу, лишь с разрешения органа опеки и попечительства.
Нужно отметить, что в случае отказа от принятия наследства эта доля в наследстве, которую лицо имело право принять, переходит к другим наследникам по завещанию и распределяется между ними поровну. Или если наследование осуществляется по закону, то эта доля распределяется поровну между членами той очереди, которая имеет право на наследование. Стоит знать, что возможно отказ от принятия наследства в пользу другого лица.
С уважением, команда ЮК \”ВАРТА ПРАВА\”

Питання: Добрий день! Я успадкувала квартиру вiд тiтки. Заповiт є. В який термiн треба почати оформлювати її на себе?

Відповідь: Доброго дня!
Подати заяву на прийняття спадщини необхiдно протягом 6-ти мiсяцiв з дати смертi спадкодавця. Далi пiсля спливу 6-ти мiсяцiв нотарiус дасть перелiк документiв
i переоформить квартиру на Вас.
З повагою, команда ЮК «ВАРТА ПРАВА»

Питання: Добрий день!Я хочу скласти заповiт,так щоб моїй дочцi нiчого не дiсталося.Так можно зробити?Якi взагалi права у заповiдача?

Відповідь: Добрий день!
Так,можно.Вiдповiдно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» заповiдач має право:
1)призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно
від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин,
а також інших учасників цивільних відносин (частина перша
статті 1235 Цивiльного кодексу України);
2) без зазначення причин позбавити права на спадкування
будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають
право на обов\’язкову частку у спадщині; у разі смерті особи, яка
була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача,
позбавлення її права на спадкування втрачає чинність (частини
друга, третя, четверта статті 1235 Цивiльного кодексу України);
3) охопити заповітом права та обов\’язки, які йому належать на
момент складення заповіту, а також ті права та обов\’язки, які
можуть йому належати в майбутньому. Якщо він розподілив між
спадкоємцями лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив,
переходить та частина його обов\’язків, що є пропорційною до
одержаних ними прав (частини перша, третя статті 1236 Цивiльного кодексу України);
4) зробити у заповіті заповідальний відказ,
відказоодержувачами у якому можуть бути особи, які входять, а
також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом
(стаття 1237 Цивiльного кодексу України);
5) зобов\’язати спадкоємців до вчинення певних дій немайнового
характеру, зокрема, щодо розпорядження особистими паперами,
визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, дій,
спрямованих на досягнення суспільно корисної мети (стаття 1240 Цивiльного кодексу України);
6) обумовити виникнення права спадкування наявністю певної
умови (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці,
народження дитини, здобуття освіти тощо), тобто скласти заповіт з
умовою. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона
суперечить закону або моральним засадам суспільства (частини
друга, третя статті 1242 Цивiльного кодексу України);
7) установити сервітути щодо земельних ділянок, без зміни їх
цільового призначення, інших природних ресурсів або іншого
нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб (стаття 1246
Цивiльного кодексу України);
Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні
положення про правочини, якщо у книзі шостій Цивiльного кодексу України немає
відповідного правила.
Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується на
загальних підставах спадкоємцями за законом, до їх числа входять і
ті спадкоємці відповідної черги за законом, яким інша частина
спадщини була передана за заповітом.

Питання: Здравствуйте!У меня вопрос следующий.Если брак признан недействительным может ли муж или жена право на наследство?И по каким причинам можно признать брак недействительным?

Відповідь: Здравствуйте!
Основанием недействительности брака является нарушение требований, установленных статьями 22, 24-26 Семейного кодекса Украины.
Недействительным является брак:
1)зарегистрированный с лицом, которое одновременно находится в другом зарегистрированном браке.
2) зарегистрирован между лицами, которые являются родственниками прямой линии родства, а также между родными братом и сестрой.
3) зарегистрирован с лицом, признанным недееспособным.
Брак признается недействительным по решению суда, если он был зарегистрирован без свободного согласия женщины или мужчины. Брак признается недействительным по решению суда в случае его фиктивности.
Брак может быть признан недействительным по решению суда, если он был зарегистрирован:
1) между усыновителем и усыновленным им ребенком с нарушением требований, установленных частью пятой статьи 26 настоящего СКУ;
2) между двоюродными братом и сестрой; между теткой, дядей и племянником, племянницей;
3) с лицом, которое скрыло свою тяжелую болезнь или болезнь, опасную для второго из супругов и (или) их потомков;
4) с лицом, не достигшим брачного возраста и которому не было предоставлено право на брак.
При решении дела о признании брака недействительным суд принимает во внимание, насколько этим браком нарушены права и интересы лица, продолжительность совместного проживания супругов, характер их взаимоотношений, а также другие обстоятельства, имеющие существенное значение.
Брак не может быть признан недействительным в случае беременности жены или рождения ребенка у лиц, указанных в пунктах 1, 2, 4 части первой статьи 41 СКУ, или если тот, кто не достиг брачного возраста, достиг его или ему было предоставлено право на брак.
Если брак признан недействительным то муж или жена не имеют право на наследство согласно со cтатьей 1224 Гражданского кодекса Украины.

Питання: Здравствуйте!У меня такой вопрос. После смерти отца я являюсь единственным наследником. Могу ли я унаследовать право на возмещение материального и морального вреда, а также долги отца?

Відповідь: Добрый день!
К Вам переходит право на возмещение убытков, причиненных умершему лицу в договорных обязательствах. К Вам переходит так же право на взыскание неустойки (штрафа, пени) в связи с невыполнением должником умершего своих договорных обязанностей, которая была присуждена судом наследодателю при его жизни.
Также переходит право на возмещение морального вреда, которое было присуждено судом умершему лицу при его жизни.

Одновременно к Вам переходит и обязанность возместить имущественный вред (убытки), причиненный умершим лицом; и обязанность возмещения морального вреда, причиненного умершим лицом; и обязанность уплатить неустойку (штраф, пеню), которая была присуждена судом кредитору с умершего.

Но здесь нужно учитывать, что вред, причиненный умершим лицом возмещается Вами только в пределах стоимости движимого или недвижимого имущества, которое было получено Вами по наследству.

Питання: Добрий вечір!Ми з дружиною хочемо скласти разом заповіт. Розтлумачте які особливості становить заповіт подружжя?

Відповідь: Добрий вечір!
Скласти заповіт подружжю можливо лише щодо майна,яке належить йому на праві спільної сумісної власності (ст. 1243 Цивільного кодексу України).
Якщо щодо такого майна складено спільний заповіт подружжя, то в разі смерті одного з них його частка у праві спільної сумісної власності не входить до загальної спадкової маси, а переходить до іншого з подружжя. При цьому той з подружжя, хто пережив іншого, обмежений у праві розпорядження майном, яке є предметом заповіту, і відчужувати його будь-яким чином не може. Для виконання цієї вимоги нотаріус після смерті одного з подружжя накладає заборону відчуження майна, зазначеного в заповіті.
Після смерті того з подружжя, хто пережив іншого, майно, яке є предметом заповіту подружжя, переходить до осіб, зазначених у заповіті. Отже, право спадкування цього майна спадкоємці набувають лише після смерті обох з подружжя.
Кожен з подружжя має право в будь-який час відмовитися від спільного заповіту, дотримуючись при цьому всіх правил щодо оформлення відмови від заповітів. Проте оскільки заповіт був складений подружжям разом, то право на відмову може бути реалізоване лише коли живими є і дружина, і чоловік.Після смерті одного з подружжя, другий з них не має права скасувати чи змінити цей заповіт.

Питання: Добрий день!У мене склалася така ситуація. Два місяці тому померла моя тітка,від неї залишилось нерухоме майно. Заповіту не має. Яка черговість спадкування за законом?У якому випадку можлива зміна черговості?

Відповідь: Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Важливо, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.
Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Питання: Здравствуйте! Подскажите пожалуйста. Умерла тётя, всего есть 5 наследников-мама, сын, дочь, брат, сестра. Каким образом распределяется имущество между наследниками? Что такое обязательная доля в наследстве?

Відповідь: Здравствуйте!
Доли каждого наследника в наследстве являются равными, если наследодатель в завещании сам не распределил наследство между ними.
Вместе малолетние, несовершеннолетние, совершеннолетние нетрудоспособные дети наследодателя, нетрудоспособные вдова (вдовец) и нетрудоспособные родители наследуют, независимо от содержания завещания, половину доли, которая принадлежала бы каждому из них при наследовании по закону (обязательная доля). Также нужно отметить, что размер обязательной доли в наследстве может быть уменьшен судом с учетом отношений между этими наследниками и наследодателем, а также других обстоятельств, имеющих существенное значение.
Еще одним важным аспектом является то, что если Вы в течение не менее одного года до времени открытия наследства проживали вместе с умершим лицом одной семьей, то Вы преимущественное право перед другими наследниками на выдел Вам в натуре предметов обычной домашней обстановки и обихода в размере доли в наследстве, которая Вам предстоит.
В случае, если Вы были вместе с умершим лицом совладельцами имущества, то Вы преимущественное право перед другими наследниками на выдел Вам натуре этого имущества.

Питання: Добрий день! Підскажіть як переходить право власності до спадкоємців якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво?

Відповідь: Добрий день!
Якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво
(частина перша статті 376 Цивiльного кодексу України) до спадкоємців
переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання
тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнано
судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона
розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування
витрат на будівництво (частина шоста статті 376 Цивiльного кодексу України).
До спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення
самочинного будівництва переходить обов\’язок відшкодувати вартість
витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до
попереднього стану (частини четверта, сьома статті 376 Цивiльного кодексу України).
Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у
разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та
обов\’язки як забудовника входять до складу спадщини.
У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного,
гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства,
яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до
складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які
підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий
будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до
складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю
вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно
квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Питання: Здравствуйте!Может ли быть изменено завещание составленное человеком до признания его недееспособным ёё опекуном?

Відповідь: Добрый день!
Завещание, составленное лицом до признания его недееспособным, не
может быть изменен или отменен ее опекуном.
По иску заинтересованного лица суд признает завещание
недействительным, если оно было составлено лицом под воздействием физического или
психического насилия, или лицом, которое через стойкое расстройство
здоровья не осознавало значения своих действий и (или) не могло
руководить ими. Для установления психического состояния завещателя в
момент составления завещания, которое давало бы основание предположить, что
лицо не понимало значения своих действий и (или) не могло руководить
ими на момент составления завещания, суд назначает посмертную
судебно-психиатрическую экспертизу (статья 145 ГПК).
Недействительность отдельного распоряжения, содержащегося в завещании,
может быть основанием для признания недействительным завещания лишь в этой
части.
В делах о наследовании нотариусы не являются заинтересованными
лицами и не должны привлекаться к участию в деле.
Наследодатель может лишить лицо из числа наследников права
на наследование (часть вторая статьи 1235 ГК) только
путем указания об этом в завещании.
Расторжение брака прекращает статус супругов, а недействительность
брака (признание брака недействительным) аннулирует статус супругов, в связи
с этим расторжения брака или признания брака недействительным после составления
завещания супругов (статья 1243 ГК) лишает этот завещание юридического значения без предъявления соответствующего иска.
В этом случае наследование происходит на общих основаниях.

Питання: Добрий день! Хочу скласти заповiт.В якій формі вiн має бути оформлений що б мав юридичну силу?

Відповідь: Добрий день!
Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 Цивiльного кодексу України.
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 Цивiльного кодексу України.
Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Питання: Здравствуйте!Я составил завещание и нотариально его заверил 1 год назад.На данный момент хочу внести в него изменения.Возможно ли это?И можно ли вообще отменить завещание?

Відповідь: Здравствуйте!
Согласно статье 1254 Гражданского кодекса Украины.
Завещатель имеет право в любое время отменить завещание.
Завещатель имеет право в любое время составить новое завещание. Завещание, составленное позднее, отменяет предыдущее завещание полностью или в той части, в которой оно ему противоречит.
Каждое новое завещание отменяет предыдущее и не восстанавливает завещания, которое завещатель составил перед ним.
Если новое завещание, составленное завещателем, было признано недействительным, действие предыдущего завещания не восстанавливается, кроме случаев, установленных статьями 225 и 231 Гражданского кодекса Украины.
Завещатель имеет право в любое время внести в завещание изменения.
Отмена завещания, внесение в него изменений производятся завещателем лично.
Отмена завещания, внесение в него изменений осуществляются в порядке, установленном Гражданским кодексом Украины для удостоверения завещания и подлежат государственной регистрации в Наследственном реестре в порядке, утвержденном Кабинетом Министров Украины.

Питання: Добрий день!У мене склалася така ситуація.Мій батько помер,після нього залишився спадок-земельна ділянка.Які особливості спадкування земельної ділянки і як воно здійснюється?

Відповідь: Добрий день!
Відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Правило статті 1225 Цивільного кодексу України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
Спадкодавець може передавати за заповітом частину належної йому земельної ділянки, тоді інша частина цієї ділянки спадкується за законом. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту.
За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна, а якщо був установлений порядок користування ним – то з урахуванням цього
порядку.
При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства
тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року
N 720/95 \”Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям\” та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень
Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Питання: Здравствуйте!Мой отец составил завещание.Когда я имею право предьявить иск о недействительности завещания?

Відповідь: Добрый день!
Право на предъявление иска о недействительности завещания
возникает только после смерти завещателя. Завещание, составленное лицом, которое не имело на это права, в частности, недееспособным, малолетним, несовершеннолетним лицом (кроме лиц, которые в установленном порядке приобрели полную гражданскуюдееспособность), лицом с ограниченной гражданской дееспособностью, представителем от имени завещателя, а также завещание, составленное с нарушением требований относительно его формы и удостоверения, согласно части первой статьи 1257
Гражданского кодекса Украины является ничтожным, поэтому на основании статьи 215 Гражданского кодекса Украины признание такого завещания недействительным судом не требуется. К отказополучателем, которым в соответствии с завещанием передаются в собственность или иным вещным правом имущественные права или вещи, не переходит пропорциональная часть обязанностей наследодателя. По правилу части четвертой статьи 1238 Гражданского кодекса Украины отказополучатель имеет право требования к наследнику со времени открытия наследства, однако право предъявить к наследнику иск с требованием выполнения обязательства, возникающего вследствие завещательного отказа, отказополучатель приобретает лишь после того, как наследник примет наследство. К этому времени право отказополучателя не может считаться нарушенным и право на иск возникает. В случае смерти отказополучателя до открытия наследства завещательный отказ утрачивает силу в связи с тем, что право отказополучателя имеет личный характер.

Питання: Добрий день! Підкажіть будь ласка в чому відмінність спадкового договору від договору довічного утримання?

Відповідь: Доброго дня!
Ці два схожих виду зобов’язань часто плутають. Адже обидва договори, як спадковий, так і договір довічного утримання, спрямовані на передачу однією стороною іншій стороні майна у власність, за що інша сторона зобов’язується виконати якісь розпорядження відчужувача, передбачені договором.
Проте різниця між двома видами договорів є і вельми істотна.
По-перше, за спадковим договором на набувача може бути покладено виконання обов’язків як майнового, так і немайнового характеру, в той час як за договором довічного утримання набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача довічно доглядом і змістом, інші обов’язки на набувача не покладаються.
По-друге, право власності на майно за договором довічного утримання переходить до набувача з моменту укладення договору, в той час як, набувач за спадковим договором стане власником майна лише після смерті відчужувача.

Питання: Здравствуйте!У меня умерла сестра,хочу отказатся от ёё наследства в пользу других наследнников.Когда и как это допускается?

Відповідь: Здравствуйте!
Отказ от принятия наследства в пользу других наследников допускается лишь в течение срока для принятия наследия. По истечении этого срока доля в наследстве не может быть увеличена по тем основаниям, что кто-нибудь из наследников отказывается от наследства в пользу других наследников. В таких случаях лицо, принявшее наследство, вправе распорядиться всем или частью имущества, полученного в порядке наследования, путем отчуждения ее другому наследодателю по договору купли-продажи, дарения и т.п..
В случае отзыва наследником своего отказа от принятия наследства в течение срока, установленного для его принятия, он восстанавливает свое право на наследование.
Отказ наследника по завещанию от принятия наследства не лишает его права на наследование по закону.
Круг лиц, в пользу которых наследник может отказаться от принятия наследства, является исчерпывающим и за его волеизъявлением изменяться или дополняться не может. В случае если наследник отказался от принятия наследства в пользу лица, указанного в
статьи 1266 Гражданского кодекса Украины, правила о наследовании по праву представления не применяются.
Отказ от принятия наследства может быть признан судом недействительной по основаниям, предусмотренным статьями 225, 229-231, 233 Гражданского кодекса Украины.

Питання: Доброго дня!Як вирішується спір про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім\’єю не менше 5 років?

Відповідь: Доброго дня!
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім\’єю не менш як п\’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сiмейного кодексу України про те, що сім\’ю складають особи, які спільно проживають, пов\’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов\’язки. Зазначений п\’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім\’єю до набрання чинності Сiмейним кодексом України.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім\’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов\’язані спільним побутом, мали
взаємні права та обов\’язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім\’ї, тощо.
Правила статті 1264 Цивiльного кодексу України не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім\’ї та дитячі будинки сімейного типу.
До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім\’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі
статті 1261 Цивiльного кодексу України.

Питання: Здравствуйте!Подскажите на основе каких правил должны решатся дела о наследовании?

Відповідь: Здравствуйте!
Дела о наследовании по закону должны решаться на основе правил главы 86 Гражданского кодекса Украины.
Наследование по закону осуществляется поочередно. При отсутствии завещания, признания его недействительным, непринятия наследства или отказа от его принятия наследниками по завещанию, а также в случае неохватки завещанием всего наследства
право на наследование по закону получают наследники соответствующей очереди. В частности, в первую очередь право на наследование по закону имеют дети наследодателя, в том числе зачатые при жизни наследодателя и родившиеся после его смерти, тот из супругов, который его пережил, и родители. Во вторую очередь право на наследование по закону имеют родные братья и сестры наследодателя, его бабушка и дед как со стороны
отца, так и со стороны матери. В третью очередь право на наследование по закону имеют родные дядя и тетя наследодателя. В четвертую очередь право на наследование по закону имеют лица, проживавшие с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до времени
открытия наследства. В пятую очередь право на наследование по закону имеют другие родственники наследодателя до шестой степени родства включительно.
В пятую очередь право на наследование по закону также получают иждивенцы наследодателя, которые не были членами его семьи. иждивенцами следует считать несовершеннолетнего или трудоспособного человека (женщину, мужчину при достижении соответственно 55 и 60 лет, инвалидов I, II и III групп), которое не было членом семьи наследодателя, но не менее пять лет получала от него материальную помощь, которая была для него единственным или основным источником средств к существованию.

Питання: Добрий день!Підскажіть що мається на увазі під «вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна»?

Відповідь: Доброго дня!
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати у день подачі всіх необхідних документів.
Заходи щодо охорони спадкового майна мають бути проведені у максимально стислі строки.Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини (стаття 1283 Цивільного кодексу України ).
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється
поетапно:
– прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового
майна;
– здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх
необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків,
необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо);
– опис спадкового майна;
– охорона та зберігання описаного спадкового майна.

Питання: Добрий день!У мене склалася така ситуація-нотаріус склав акт опису спадкового майна,я вважаю,що він недостовірний. Що має бути в цьому акті?Як він має бути оформлений?

Відповідь: Доброго дня!
В акті опису має бути зазначено:
– дата та час складання акта опису, а також прізвище, ім\’я,
по батькові нотаріуса, який проводить опис;
– найменування державної нотаріальної контори або
нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;
– дата одержання заяви про вжиття заходів щодо охорони
спадкового майна (повідомлення про склад спадкового майна) або
доручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття
заходів щодо охорони спадкового майна;
– прізвище, ім\’я, по батькові, адреса, а в необхідних
випадках – місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;
– прізвище, ім\’я, по батькові спадкодавця, дата його смерті,
місце відкриття спадщини та місцезнаходження спадкового майна;
– відомості про спадкоємців;
– відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття
нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано.
При складанні акта опису спадкового майна нотаріус повинен детально описати характеристику кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти – купюра, її номінал, вартість за курсом Національного
банку України тощо) та визначити їх вартість з урахуванням відсотка зносу.
Встановлення вартості описаних речей (з урахуванням зносу) провадиться спільно нотаріусом та особами, які беруть участь в описі спадкового майна, за діючими цінами. Нерухоме майно оцінюється виходячи з ринкової вартості такого майна.
Забороняється визначати лише загальну вартість майна без оцінки та детальної характеристики кожної речі окремо.
На кожній сторінці акта опису підбивається загальний підсумок кількості описаних речей та їх вартість (прописом), а після закінчення опису – загальна кількість речей та їх загальна вартість.
Якщо визначити вартість окремої речі неможливо або спадкоємці заперечують проти визначеної нотаріусом та особами, які беруть участь в описі, вартості, спадкоємці мають право запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці фахівця (експерта, оцінювача) здійснюється за рахунок спадкоємців.
Нотаріус зобов\’язаний включити до акта опису все майно, що знаходиться в житловому будинку (квартирі, кімнаті, іншому приміщенні тощо), який належав померлому. Опису підлягає все майно спадкодавця, у тому числі особисті речі, а також предмети його
професійної діяльності (наприклад, музичні інструменти музиканта, медичні інструменти лікаря тощо). Заяви щодо належності цих речей іншим особам заносяться до акта опису. У таких випадках нотаріус повинен роз\’яснити заінтересованим особам порядок звернення до суду з позовом про виключення майна з акта опису. До акта опису необхідно заносити й інші зауваження та заяви осіб, які присутні при проведенні опису (наприклад, про відсутність деяких речей, які до останнього часу були, а на час проведення опису їх немає тощо).
У разі одержання нотаріусом рішення суду про виключення майна з акта опису спадкового майна на цьому акті робиться спеціальний напис, у якому зазначаються реквізити документа, на підставі якого майно вилучено з акта опису, перелік вилучених предметів. Напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса. Копія рішення суду додається до матеріалів спадкової справи.
Якщо опис майна провадиться протягом декількох днів, нотаріус повинен кожен раз опечатувати приміщення, де проводиться опис, якщо воно вільне, а в акті опису робити відмітку про причини та час припинення опису, його поновлення, час поновлення, стан пломб та печаток при наступному розпечатуванні приміщення.
У кінці акта опису зазначаються прізвище, ім\’я, по батькові, рік народження особи, якій передається на зберігання описане майно, найменування документа, який посвідчує її особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала цей документ, місце
проживання особи. Акт опису підписується нотаріусом, свідками, особою, яка приймає майно на зберігання, та іншими особами, які беруть участь в описі спадкового майна.
Після підписання акта опису про вчинену нотаріальну дію робиться запис в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається на всіх примірниках акта опису. Якщо опис спадкового майна проводився декілька днів, датою вчинення нотаріальної дії (реєстрації її у реєстрі) є останній день проведення опису.
Акт опису складається нотаріусом не менше ніж в трьох примірниках, один з них видається під розписку особі, яка прийняла майно на зберігання, інші примірники долучаються до спадкової справи. При видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину один з примірників акта опису спадкового майна видається разом зі
свідоцтвом.
При проведенні опису спадкового майна у нотаріусів виникають труднощі з визначенням того, яке майно вважати предметами звичайної домашньої обстановки та вжитку, а яке вважати цінним.
На практиці до цінних предметів відносять вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, предмети антикваріату, цінні колекції, цінні рукописи тощо.
Спір між спадкоємцями щодо визнання речей цінними вирішується
в судовому порядку.

Питання: Здравствуйте!У меня месяц назад умер отец,имел вклад в банке.Имею ли я право на наследования вклада в банке?

Відповідь: Здравствуйте!
Согласна со статьей 1228 Гражданского кодекса Украины-Вкладчик имеет право распорядиться правом на вклад в банке (финансовом учреждении) на случай своей смерти, составив завещание или сделав соответствующее распоряжение банку (финансовому учреждению).
Право на вклад входит в состав наследства независимо от способа распоряжения им.
Завещание, составленное после того, как было сделано распоряжение банку (финансовому учреждению), полностью или частично отменяет его, если в завещании изменено лицо, к которому должно перейти право на вклад, или если завещание касается всего имущества наследодателя.

Питання: Добрий день! У мене склалася така ситуація-2 місяці тому склала заповіт у нотаріуса, тепер хочу зробити заповідальний отказ.Чи маю я право його зробити? І що входить в предмет заповідального відмови?Чи може втратити силу заповідальній відказ?

Відповідь: Доброго дня!
Так, згідно статті 1237 Цивільного кодексу України-Заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ.Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.
Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухомеабо нерухоме майно, заповідач має право покласти обов\’язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім\’ї, якщо узаповіті не зазначено інше.Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов\’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.

Питання: Доброго дня! Хочу скласти заповіт,щоб нотаріус не знала змісту заповіту. Чи можливо це зробити?Чи буде такий заповіт мати юридичну силу?

Відповідь: Доброго дня!
Так,відповідно до ст.1249 Цивільного кодексу України-секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача.Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує. Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім\’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.

Питання: Здравствуйте!Хочу узнать, что такое недействительное завещание?Какие могут быть основания для признания завещания недействительным?

Відповідь: Здравствуйте!
Согласно ст.1257 Гражданского кодекса Украины – завещание, составленное лицом, которое не имело на это права, а также завещание, составленное с нарушением требований относительно его формы и удостоверения, является ничтожным.
По иску заинтересованного лица суд признает завещание недействительным, если будет установлено, что волеизъявление завещателя не было свободным и не отвечало его воле.
Недействительность отдельного распоряжения, содержащегося в завещании, не имеет следствием недействительности другой его части.
В случае недействительности завещания наследник, который по этому завещанию был лишен права на наследование, получает право на наследование по закону на общих основаниях.

Питання: Доброго дня!Я проживаю у селі,хочу скласти заповіт,але у нас немає нотаріуса,хто може ще посвідчити заповіти крім нотаріуса і у яких випадках?

Відповідь: Доброго дня!
Відповідно до ст.,ст.1251,1252 Цивільного кодексу України-Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров\’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров\’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.
Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.
Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.
Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з\’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім\’ї і члена сім\’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з\’єднання, установи або закладу.
Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.
Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.
Заповіти осіб, зазначених у частинах першій – шостій цієї статті, посвідчуються при свідках.
До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення статті 1247 Цивільного кодексу України.
Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, визначеними у частинах першій – шостій цієї статті, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

Питання: Доброго дня! Хочу скласти заповіт,чи може заповіт бути посвідчений при свідках? Хто не може бути свідком?

Відповідь: Доброго дня!
Так,може бути відповідно до ст.1253 Цивільного кодексу України-на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.
У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 Цивільного кодексу України, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов\’язковою.
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.
Свідками не можуть бути:
1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
2) спадкоємці за заповітом;
3) члени сім\’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Питання: Доброго дня!У мене помер батько,залишивши нерухоме майно у спадок. Підскажіть у які строки прийняття спадщини?

Відповідь: Доброго дня!
Відповідно до ст.1270 Цивільного кодексу України-для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Питання: Доброго дня!Розтлумачте будь ласка,якщо спадщина була відкрита і прийнята до 1 липня 2004 року які норми законодавства застосовуються ЦК 2003 року чи ЦК УРСР?Які особливості їх застосування?

Відповідь: Доброго дня!
При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
У випадку, коли особи прийняли спадщину шляхом фактичних дій (вступ в управління та володіння спадковим майном), але не оформили права на спадщину, обґрунтованою є відмова суду в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки в цьому випадку підстави для пред\’явлення позову та спір з приводу спадщини відсутні.
Особи, які мали право на обов\’язкову частку в спадщині на підставі ст. 535 ЦК УРСР, у тому числі й утриманці померлого, проте не здійснили дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР), можуть звернутися з позовом про продовження строку для прийняття спадщини (ст. 550 ЦК УРСР).
У разі продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за позовом осіб, які мають право спадкування за законом відповідно до статей 529 – 531, 535 ЦК УРСР, спадкування спадкоємцями за законом третьої, четвертої та п\’ятої черг (статті 1263 – 1265 ЦК) та визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини зазначеними категоріями осіб не допускається.
Якщо спадщина відкрилась після 1 липня 2003 року та не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування на підставі ЦК УРСР, право спадкування виникає також у спадкоємців за законом третьої, четвертої та п\’ятої черг (\”нових черг\”) відповідно до статей 1263 – 1265 ЦК. Позовні вимоги таких осіб про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню відповідно до встановлених обставин.
У такому разі право прийняти спадщину в особи, яка є спадкоємцем за законом третьої, четвертої та п\’ятої черг (статті 1263 – 1265 ЦК), здійснюється у строки, встановлені ч. 2 ст. 1270 ЦК. В разі пропуску зазначених строків такі спадкоємці можуть звернутися з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Із метою єдності правозастосовної практики і уникнення колізій щодо спадкування державою (ст. 555 ЦК УРСР) та переходу спадщини, визнаної судом відумерлою, у власність територіальної громади (ст. 1277 ЦК), правила абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК слід застосовувати, якщо спадщина відкрилась після 1 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого ч. 2 ст. 1277 ЦК та абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 1 липня 2003 року.
Позови органів прокуратури в інтересах держави про передачу спадкового майна у власність держави щодо спадщини, яка відкрилась у період після 1 січня 2003 року до 1 липня 2003 року, підлягають задоволенню відповідно до встановлених судом обставин справи.

Питання: Доброго дня! Підскажіть будь ласка як визначається підсудність справ про спадкування? Куда подаються позови щодо права спадкування? На підставі яких статей вирішуються спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, спори про визнання права спадкування на нерухоме майно, визнання заповіту недійсним?

Відповідь: Доброго дня!
Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 Цивільного процесуального кодексу. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред\’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно із ч. 3 ст. 114 ЦПК позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред\’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
Питання процесуального правонаступництва у справах про спадкування, зокрема, у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у спорах про визнання права спадкування на нерухоме майно, визнання заповіту недійсним, повинно вирішуватися судом з урахуванням змісту норм статей 1218, 1219, 1276 ЦК.
Так, ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 3 лютого 2010 року закрито провадження у справі за позовом Ч.Т.М. до територіальної громади Ходорівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв\’язку зі смертю позивачки, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
За матеріалами справи Ч.Т.М. звернулася до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її матері, але до вирішення цього питання померла. Спадкоємцем Ч.Т.М. є її син Ч.Б.Л.
Скасувавши ухвалу районного суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ст. 37 ЦПК у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни боржника чи кредитора у зобов\’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
При цьому суд послався на статті 1218, 1219 ЦК як на підставу матеріального правонаступництва, оскільки позов Ч.Т.М. стосувався майнових прав, які переходять на спадкоємців.
Процесуальне правонаступництво у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується також на нормах ст. 1276 ЦК, відповідно до змісту якої якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов\’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Питання: Доброго дня!Які є наслідки пропущення строку прийняття спадщини?В яких випадках я можу подати позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини?

Відповідь: Доброго дня!
Відповідно до ст. 1272 кодексу України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 – 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами.
За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Така позиція узгоджується із ч. 5 ст. 1273 ЦК, відповідно до якої відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов\’язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Питання: Доброго дня! Розтлумачте будь ласка який юридичний зміст понять «строк» та «термін»,чи є ці поняття синонімами?

Відповідь: Доброго дня!
Юридичний зміст понять \”строк\” та \”термін\” не є тотожним, вони не є синонімами та не можуть використовуватись як взаємозамінні. Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов\’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Оскільки при вирішенні питання про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суди визначають саме період (наприклад, два – три місяці), а не конкретну дату, використання юридичного поняття \”термін\” при вирішенні аналізованого різновиду спорів не відповідає положенням чинного Цивільного кодексу України.

Питання: Доброго дня!У мене помер 2 місяці тому батько,я з ним постійно не проживав. Куда і як я маю подавати заяву про прийняття спадщини?

Відповідь: Доброго дня!
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Питання: Доброго дня!Коли може визначатись додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини?Які є причини для цього?Які є приклади судової практики?

Відповідь: Доброго дня!
Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов\’язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.
Проте не завжди суди першої інстанції враховують роз\’яснення, які містяться у абз. 6 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, згідно з якими поважними є причини, пов\’язані з об\’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, ухвалою колегії суддів ВССУ від 19 жовтня 2011 року (справа № 6-6304св10) залишено в силі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2010 року про відмову в задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд керувався тим, що позивачем не надано доказів того, що він за станом здоров\’я не мав можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційним судом зроблено обґрунтований висновок про те, що хоча наприкінці 2008 року позивач перебував на лікарняному у зв\’язку із перенесеним інфарктом, однак після смерті Ю.Л.А. 25 серпня 2009 року він був працездатним, працював, мав скорочений робочий час та тиждень, протягом півроку на лікарняному не перебував, лише навідував лікаря. У зв\’язку з наведеним апеляційний суд не знайшов підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім\’єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Суди визнавали поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини неправильне роз\’яснення в сільській раді порядку спадкування, яке полягало в тому, що до нотаріуса необхідно звертатися після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця (справа № 2-419/11 Долинський районний суд Кіровоградської області); тимчасову втрату правовстановлюючих документів або відсутність оригіналів документів на спадкове майно в період подання заяви (справи №№ 2-280/10, 2-245/10, 2-1629/10, 2-1628/10, 2-1553/10, 2-1552/10 Добровеличівський районний суд Кіровоградської області, № 2-1270/10 Ленінський районний суд м. Кіровограда, № 2-264/10 Вільшанський районний суд Кіровоградської області, № 2-1175/10 Олександрівський районний суд Кіровоградської області).
Проте таку практику не може бути визнано правильною, оскільки відповідно до п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при прийнятті заяви про прийняття спадщини нотаріус не перевіряє наявність спадкового майна та його належність спадкодавцю.
Необґрунтованою є практика місцевих судів щодо визнання поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини фактичним користуванням і володінням майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Помилковою є практика судів, які визнають причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними із порушенням вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК, відповідно до якої обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, хвороба, перебування позивача-спадкоємця в іншому регіоні України у зв\’язку із відрядженням, службовою необхідністю не можуть підтверджуватись лише показаннями свідків.
У резолютивній частині рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини має бути зазначено початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Питання: Доброго дня!Хочу скласти заповіт. Хочу дізнатися-Що таке заповіт з умовою?чим він відрізняється від спадкового договору?

Відповідь: Доброго дня!
Відповідно до ст.1242 Цивільного кодексу України-Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов\’язаної, так і не пов\’язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).

Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.

Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.

Особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.

Згідно з заповітом, заповідач може поставити придбання права на спадкування у залежність від виконання спадкоємцем якої-небудь дії. Наприклад, такою умовою може бути вступ у шлюб, народження дитини, придбання освіти, проживання у певному місці і т. п.
На відміну від заповіту з умовою, який носить односторонній характер, спадковий договір є двосторонньою угодою, тому й коло обов’язків набувача за спадковим договором визначається не одним лише бажанням спадкодавця, а за взаємною згодою сторін.
Оскільки невиконання умов спадкового договору тягне за собою цивільно-правову відповідальність сторін, вважаємо, що наявність таких обов’язків набувача як народження дитини або вступ у шлюб, які можуть мати місце в заповіті з умовою, в спадковому договорі неможливо. Обов’язки набувача за спадковим договором можуть полягати в організації похорону відчужувача, охороні його майна, надання утримання третім особам і т. п. Такі зобов’язання набувача не повинні обмежувати його громадянську правоздатність і не повинні суперечити моральним засадам.

Питання: Доброго дня! У мене склалася така ситуація. Померла моя тітка, її зобов’язана була донька утримати,але фактично цього не робила. Чи може вона бути усунена від права на спадкування? Як можна установи факт ухилення від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця?

Відповідь: Доброго дня!
Так, може. Відповідно до ст.1224 Цивільного кодексу України-Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов\’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов\’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов\’язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України(далі – СК). Факт ухилення особи від виконання обов\’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов\’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов\’язку.

Непред\’явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.
Правило частини п\’ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за
законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов\’язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред\’явлена особою, для якої таке усунення породжує пов\’язані зі спадкуванням права та обов\’язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.

Питання: Доброго дня! Підскажіть будь ласка. При вирішенні спору про спадкування права на земельну ділянку(пай) що є основним документом,що посвідчує таке право?Якщо спадкодавець мав право на земельну ділянку(пай),але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну ділянку,то при вирішенні спору про право на спадкування на земельну частку які суд застосовує нормативно-правові акти?

Відповідь: Доброго дня!
При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не
одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року , Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 \”Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям\” та відповідні норми ЦК УРСР . У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Питання: Доброго дня! Хочу дізнатися. Хто із спадкоємців має переважне право на виділ їм спадкового майна в натурі? Чи залежить це право від виду спадкування (за законом або за заповітом)?

Відповідь: Доброго дня!
Відповідно до ст.1279 Цивільного кодексу України переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі мають:
1.Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім\’єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить;
2. Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.
Переважне право на виділ окремим спадкоємцям спадкового майна в натурі не залежить від виду спадкування. Цивільний кодекс надає переважне право на виділ спадкового майна в натурі спадкоємцям які проживали спільно зі спадкодавцем протягом щонайменше одного року до його смерті однією сім\’єю і користувалися певними речами, належними спадкодавцеві, для задоволення своїх особистих побутових потреб, могли звикнути до них.

Питання: Доброго дня! В якій частці виділяється майно в натурі спадкоємцям відповідно до ст.1279 Цивільного кодексу України? Що саме являється предметами звичайної домашньої обстановки та вжитку? Чи є вичерпний перелік цих предметів? Які предмети не можуть бути віднесені до цього переліку?

Відповідь: Доброго дня!
Спадкоємцям надається переважне право перед іншими спадкоємцями на виділення їм у натурі цього майна у межах їхньої частки у спадщині. Цивільний кодекс не містить визначення предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку. Основним критерієм для віднесення тих чи інших речей до предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку є їхнє використання спадкодавцем для задоволення побутових потреб. Речі професійної діяльності та предмети великої вартості не можуть бути віднесені до предметів звичайної домашньої обстав ноки та вжитку(н.п. автомобіль,вироби,які становлять історичну цінність). Якщо виникає спір між спадкоємцями, яке майно включити до складу предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку, конкретне рішення виносить суд виходячи з обставин справи.

Питання: Доброго дня! Як здійснюється перерозподіл спадщини? Яка підстава для перерозподілу? Чи маю я право вимагати передання в натурі спадщини від територіальної громади якій перейшла спадщина в зв’язку з тим, що був пропущений строк прийняття спадщини?

Відповідь: Доброго дня!
Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 Цивільного кодексу України), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Підставою для перерозподілу спадкового майна виступає вступ у спадкові правовідносини спадкоємця, строк для прийняття спадщини якому було поновлено за згодою усіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або за рішенням суду у порядку, визначеному правилами частин 2 – 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України.
Так, маєте право. Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Питання: Доброго дня! Нещодавно отримав свідоцтво про право на спадщину. Чи можна внести зміни до цього свідоцтва чи визнати його недійсним? В яких випадках?

Відповідь: Доброго дня!
Це питання регламентоване ст.ст.1300,1301 Цивільного кодексу України.
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.
У вищезазначених випадках, встановлених частинами першою і другою статті 1300 ЦКУ, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Також може застосовуватись позасудовий порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину у разі згоди на це усіх спадкоємців, які прийняли спадщину. Внесення змін до свідоцтва за судовим рішенням вимагається у разі відсутності на це згоди хоча б одного із спадкоємців з числа тих, які прийняли спадщину. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину відбувається у формі заміни нотаріусом попередньо виданих спадкоємцям свідоцтв на нові на підставі правил пункту 227 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування(наприклад, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування), а також в інших випадках, встановлених законом.
Підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним може бути оформлення його неуповноваженою на те посадовою особою; оформлення не за місцем відкриття спадщини; недодержання встановленої законом форми свідоцтва; видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо.
Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.

Питання: Доброго дня! Хочу скласти заповіт на користь декількох спадкоємців. Чи маю я право призначити виконавця заповіту? Обов’язково це повинна бути фізично особа? Які особливості призначення виконавця заповіту за ініціативою спадкоємців?

Відповідь: Доброго дня!
Так, маєте право на призначення виконавця заповіту відповідно до ст.1286 Цивільного кодексу України.
Заповідач може доручити виконання заповіту фізичній особі з повною цивільною дієздатністю або юридичній особі (виконавцеві заповіту).
Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, виконання заповіту може бути доручено будь-кому з них.
Якщо заповіт складено на користь однієї особи,виконання заповіту може бути покладено на особу,яка не є спадкоємцем за заповітом.
Спадкоємці мають право пред\\\’явити позов про усунення виконавця заповіту, призначеного заповідачем, від виконання ним своїх повноважень, якщо він не може забезпечити виконання волі заповідача.

Якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо особа, яка була ним призначена, відмовилася від виконання заповіту або була усунена від виконання заповіту, спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу.

Якщо спадкоємці не можуть досягти згоди щодо призначення виконавця заповіту, він на вимогу одного із них може бути призначений судом.
Якщо виконавець заповіту був відсторонений спадкоємцями, а також у разі не призначення виконавця заповідальним розпорядженням або відмови виконавця від своїх повноважень за ст. 1296 Цивільного кодексу України,спадкоємці мають право обрати виконавцем іншого спадкоємця або призначити ним сторонню особу.
При недосягненні згоди щодо кандидатури виконавця між спадкоємцями, згідно частини третьої коментованої статті на вимогу одного з них він може бути призначений судом.

Питання: Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, может ли назначить нотариус исполнителя завещания, и в каких случаях? Нужно ли согласие особы на назначение его исполнителем завещания? Каким законодательством это регламентируется?

Відповідь: Здравствуйте!
Данный вопрос регламентируется Гражданским кодексом Украины.
Согласно статье 1288 Гражданского кодекса Украины-
Исполнитель завещания может быть назначен нотариусом по месту открытия наследства, если завещатель не назначил исполнителя завещания или если исполнитель завещания отказался от исполнения завещания был отстранен от его выполнения и если этого требуют интересы наследников.
При принятии решения о назначении исполнителя завещания и избрании кандидатуры исполнителя, нотариус руководствуется интересами наследников.Основаниями для назначения исполнителя завещания может быть отсутствие наследников в месте открытия наследства, наличие среди наследников малолетних, несовершеннолетних, недееспособных и лиц, гражданская дееспособность которых ограничена, необходимость применения специальных знаний и навыков при реализации права и наследство, сложность исполнения завещания и т. п. 2. Основным документом, удостоверяющим личность и полномочия исполнителя завещания, является свидетельство исполнителя завещания, которое выдается последним независимо от того, кем он был назначен. Свидетельство оформляется согласно правилам раздела 21 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины.
Особа может быть назначена исполнителем завещания лишь с её согласия.
Согласие особы быть исполнителем завещания может быть выражено на тексте самого завещания или добавленная к нему.
Особа может подать нотариусу по месту открытия наследства заявление о согласии быть исполнителем завещания после открытия наследства.
Наследники или нотариус, которые назначили исполнителя после открытия наследства, имеют право отстранять его от исполнения, если он не в состоянии выполнить завещательные распоряжения. В свою очередь согласно ч. 1 ст. 1295 ГК исполнитель завещания, независимо от того, кем он был назначен, имеет право отказаться от осуществления своих полномочий.
Согласно Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины форма согласия исполнителя не зависит от того, кем было поручено исполнение завещания и когда – до или после открытия наследства – она предоставляется. Согласие должно быть изложена письменно в форме соответствующей надписи непосредственно в тексте завещания или в виде заявления исполнителя, добавленной завещанию.
Если в промежутке между моментами открытия наследства и принятие ее наследниками исполнитель завещания отсутствует, а совершение действий по исполнению завещания необходимо для обеспечения интересов наследников, любое лицо как из числа наследников, и посторонний вправе обратиться к нотариусу по месту открытия наследства с письменным заявлением о согласии быть исполнителем завещания. Нотариус удовлетворяет это заявление при наличии оснований, указанных в ст. 1288 Гражданского кодекса Украины.

Питання: Доброго дня! Хочу скласти заповіт і визначити в ньому виконавця заповіту. Які є обов’язки у виконавця заповіту? Чи може бути обсяг правового статусу виконавця вужчим? в яких випадках?

Відповідь: Доброго дня!
Відповідно до ст.1290 Цивільного кодексу України,
виконавець заповіту зобов\\\’язаний:
1) вжити заходів щодо охорони спадкового майна;
2) вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
3) вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов\\\’язань;
4) управляти спадщиною;
5) забезпечити одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
6) забезпечити одержання частки у спадщині особами, які мають право на обов\\\’язкову частку у спадщині.
Виконавець заповіту зобов\\\’язаний забезпечити виконання спадкоємцями дій, до яких вони були зобов\\\’язані заповітом.
Повноваження виконавця заповіту посвідчуються документом, який видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
В деяких випадках обсяг правового статусу виконавця заповіту, призначеного або обраного після відкриття спадщини, може бути вужчим, ніж у виконавця, що здійснює свої повноваження з моменту смерті спадкодавця. Наприклад, якщо виконавець був призначений після відкриття спадщини (ст. ст. 1287, 1288 ЦК), або, хоча і був призначений в заповіті, але дав згоду на вчинення відповідних дій після відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1289 ЦК), він фактично позбавляється можливості втручатися в діяльність осіб, що здійснюють охорону або управління спадщиною. Такий висновок обумовлюється тим, що питання про момент припинення заходів по охороні і управлінню спадковим майном вирішується законодавством імперативно. Відповідно до ч. 3 ст. 1283 ЦК охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, а за змістом частини другої ст. 1285 ЦК заходи щодо управління спадщиною (відповідно, і заходи по її охороні як необхідна передумова і складова управління) тривають до з\\\’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини. В таких випадках виконавець не вправі вимагати переведення на себе прав і обов\\\’язків охоронця спадщини (особи, що здійснює управління нею) від нотаріуса, а також без наявності волі управителя, узгодженої із змістом договору про управління. З іншої сторони, не маючи доступу до спадщини або її частини, яка перебуває під охороною, виконавець заповіту не має змоги виконати свої обов\\\’язки перед спадкоємцями в повному обсязі, передбаченому у ч. 1 ст. 1290 ЦК.

Питання: Здравствуйте! Подскажите пожалуйста, есть ли перечень обязанностей исполнителя завещания исключительным? Каким образом он может быть расширенным? Если с толкованием завещания исполнителем не согласен один из наследников, как это можно уладить?

Відповідь: Здравствуйте!
Перечень обязанностей исполнителя завещания, предусмотренных ч. 1 ст. 1290 ГК, не является исключительным, поскольку может быть расширен распоряжениями, сделанными завещателем. Кроме того, если иное не предусмотрено в завещании, исполнитель вправе лично выполнять возложенные на него завещанием и законом обязательства или поручить их выполнение третьему лицу, при этом оставаясь ответственным за их надлежащее исполнение перед наследниками, кредиторами и отказополучателями.
Если с толкованием завещания, осуществленным исполнителем, не согласен хотя бы один из наследников, отказополучателей или кредиторов наследства, спор решается в судебном порядке.

Питання: Здравствуйте! Может ли исполнитель завещания быть лишен возможности удовлетворять имущественные требования кредиторов наследства? В каких случаях?

Відповідь: Здравствуйте!
Исполнитель завещания, если только им не выступает один из наследников, лишен возможности удовлетворять имущественные требования кредиторов наследства. Это следует из определения наследования, сформулированного в ст. 1216 ГК, по содержанию которого наследованием считается переход от умершего наследодателя к его наследникам наследия как совокупности прав и обязанностей. Действия исполнителя ограничиваются только поиском кредиторов с последующим уведомлением их о факте смерти должника-наследодателя. В свою очередь, кредиторы в течение установленных ст. 1281 ГК сроков имеют право только предъявить наследникам свои претензии (стоит обратить внимание на то что, что в отличие от норм ст. 557 ГК УССР, которые предоставляли кредиторам возможность заявлять о своих претензиях не только наследникам, но также и исполнителю завещания, новый ГК лишил их этого права). Само же удовлетворение требований кредиторов происходит наследниками после принятия ими наследства. Утверждение об отсутствии у исполнителя завещания права на удовлетворение требований кредиторов за счет наследства находит свое подтверждение также в нормах гражданского процессуального законодательства. Согласно ч. 3 ст. 114 Гражданского процессуального кодекса (ГПК) Украины иски кредиторов наследодателя, которые подаются до принятия наследства наследниками, предъявляются по месту нахождения наследственного имущества или основной его части. Согласно ч. 4 ст. 39 ГПК права, свободы и интересы наследников умершего или объявленного умершим, если наследство еще никем не принято, защищает исполнитель завещания или другое лицо, принимает меры по охране наследственного имущества. Будучи лишенным права удовлетворять требования кредиторов наследодателя одновременно с целью обеспечения получения каждым из наследников предназначенной ему доли в наследстве, исполнитель завещания имеет право требования к должникам наследодателя.

Питання: Здравствуйте! Сложилась следующая ситуация. Отец составил завещание и были назначены исполнители завещания но не были между ними конкретно распределены обязанности, в каких частях они должны их исполнять?

Відповідь: Здравствуйте!
В случаи если завещатель назначил нескольких лиц исполнителями своей воли, последние осуществляют выполнение в части возложенных на них обязанностей. Когда завещателем ни были распределены обязанности между исполнителями завещания, соисполнители обязаны выполнить посмертные распоряжения в равных долях, если предмет обязательства не является неделимым (ст. ст. 540, 541 ГК). Заключение следует из того, что согласно ст. 541 ГК солидарная обязанность возникает в случаях, установленных договором или законом. Поскольку завещательное распоряжение является не договором, а односторонней сделкой, а законом солидарных обязанностей на соисполнителей завещания не положено, следует признать, что их обязательства по исполнению завещания будет носить частичный характер (ст. 540 ГК), хотя это может не всегда соответствовать желанию завещателя, который, поручая выполнение нескольким лицам, имел целью общее и согласованное совершения ими действий по реализации своей последней воли. Приведенные положения применяются и в отношении исполнителей, предназначенных наследниками или нотариусом после открытия наследства.

Питання: Здравствуйте! Подскажите пожалуйста, имеет ли исполнитель завещания право на плату за исполнение своих полномочий или на вознаграждение? В каком виде это вознаграждение может быть и в каких случаях?

Відповідь: Здравствуйте!
Да, имеет право согласно статье 1291 Гражданского кодекса Украины-
Завещатель имеет право определить в завещании то имущество (в натуре или в деньгах), которое исполнитель завещания имеет право получить из состава наследства как плату за выполнение своих полномочий.
Если размер платы не определен завещателем, он может быть определен по договоренности исполнителя завещания и наследников, а в случае спора – судом.
Исполнитель завещания имеет право требовать от наследников возмещения тех расходов, которые были им сделаны для охраны наследства, управления ею и выполнение
Исполнитель завещания, надлежащим образом выполнив свои полномочия по реализации воли завещателя, имеет право на вознаграждение. Такое вознаграждение выплачивается исполнителю в натуральном или в денежном виде в зависимости от распоряжений завещателя.
Не будет противоречить содержанию закона и такая форма оплаты услуг исполнителя,как установление в его пользу завещательного отказа, составленного под условием таким образом,его выполнение наследниками возможно только после реализации отказополучателем (исполнителем завещания) возложенных на него завещателем обязанностей.
Установление права исполнителя завещания на плату за выполнение своих полномочий-новшество наследственного права. Согласно ГК УРСР вознаграждения за свой труд исполнитель завещания не получал, но он мог требовать от наследников возмещения понесенных им расходов по охране наследственного имущества и по управлению им (ч. 2 ст. 547).

Питання: Здравствуйте! Отец составил завещание и указал исполнителя завещания. Хочу узнать как решается вопрос о определении размера вознаграждения когда завещатель не предусмотрел в завещании размер оплаты исполнителю завещания?

Відповідь: Здравствуйте!
В случаях, когда завещатель не предусмотрел в завещании размер платы исполнителя, а также если ее размер не соответствует затратам исполнителя, вопрос об определении размера вознаграждения решается по согласованию исполнителя с наследниками. В случае недостижения между ними согласия спор решается в судебном порядке. Следует отметить, что часть вторая ст.1291 Гражданского кодекса Украины, в отличие от части первой, прямо не указывает на то, что наследники выплачивают исполнителю завещания вознаграждение за счет наследственного имущества. Данная норма не ограничивает заранее размер вознаграждения стоимостью наследственной доли. Кроме того, ограничения размера вознаграждения и расходов по исполнению завещания наследственным имуществом способствует более добросовестному, взвешенному и эффективному осуществлению полномочий исполнителем. Таким образом, наследники платят вознаграждение и возмещают исполнителю расходы в пределах стоимости наследственного имущества пропорционально размеру их наследственных долей.

Питання: Здравствуйте! Имеют ли право наследники контролировать действия исполнителя завещания? Как быть если наследником является несовершеннолетнее лицо?

Відповідь: Здравствуйте!
Согласно статье 1292 Гражданского кодекса Украины-
Наследники имеют право контролировать действия исполнителя завещания.
Такой контроль может выражаться в проверке соответствия закону и распоряжением завещателя любых действий исполнителя, находящихся в его компетенции (ст. 1290 ГК).
Несмотря на наделение наследников правом контроля, они не вправе вмешиваться в деятельность исполнителя завещания. В случае если наследники считают, что действия исполнителя завещания нарушают их права и охраняемые законом интересы, они вправе устранить исполнителя от исполнения им своих обязанностей (ст. 1287 ГК) или оспорить правомерность его действий в суде (ст. 1293 ГК).
Если наследниками являются малолетние, несовершеннолетние, недееспособные лица или лица, гражданская дееспособность которых ограничена, контроль за выполнением завещания осуществляют родители (усыновители), опекуны, попечители, а также орган опеки и попечительства.
По требованию наследников или их законных представителей исполнитель обязан докладывать им о мерах, принимаемых им в ходе реализации последней воли завещателя.

Питання: Здравствуйте! Обязан ли иполнитель завещания предоставить наследникам отчёт о выполнение своих обязанностей? Если-да, то в какой форме он должен быть оформлен?

Відповідь: Здравствуйте!
Выполнив все распоряжения завещателя, исполнитель завещания обязан представить наследникам или их законным представителям отчет.Такой отчёт
составляется и подается исполнителем независимо от того, заявленная наследниками или их законными представителями соответствующее требование. Закон не регулирует вопрос о форме такого отчета. Очевидно, однако, что в отличие от обязанности по отчетности о действиях, которые были им совершены с целью выполнения завещания на определенном этапе развития наследственных правоотношений (ч. 3 ст.1292 ГК), который может быть выполнен в устной форме, окончательный отчет исполнителем оформляется письменно. Исполнитель представляет отчет каждому из наследников в отдельности. Однако в случае, если завещанием или договором между наследниками и исполнителем завещания (в случае назначения исполнителя самими наследниками) предусмотрена возможность составления общего отчета, он вправе подать отчет одному из наследников.

Питання: Здравствуйте! Подскажие пожалуйста кто имеет право на обжалование действий исполнителя завещания? В каком случае наступает ответственность исполнителя завещания? Какой срок исковой давности тут применяется?

Відповідь: Здравствуйте!
Согласно ст.1293 Гражданского кодекса Украины,
наследники, их законные представители, а также орган опеки и попечительства вправе обжаловать в суд действия исполнителя завещания, если они не соответствуют Гражданскому кодексу Украины, другим законам, нарушают интересы наследников.
Ответственность исполнителя завещания наступает в случае неисполнения или ненадлежащего исполнения им своих обязанностей (например, в случае, если он вышел за пределы предоставленных ему завещанию и закону полномочий; выполнил завещательные распоряжения вопреки распоряжению наследодателя или воли наследников – если исполнителя был назначен с согласия наследников , в случае задачи наследникам убытки из невозврата исполнителем завещания документа, который удостоверял его полномочия (ч. 4 ст. 1294 ГК), в случае нанесения наследникам или другим лицам убытков вследствие несоблюдения требований закона о немедленном сообщение об отказе от осуществления своих обязанностей тех наследников и других лиц, в отношении которых он должен был совершить определенные действия, а также вследствие нарушения обязанности по невозможности отказа от осуществления своих полномочий, когда необходимо было совершить неотложные действия по выполнению завещательных распоряжений (ч. 2, 3 ст. 1295 ГК) ). Относительно требований о признании неправомерными действий исполнителя завещания применяется сокращенный срок исковой давности продолжительностью в один год.
Если исполнитель завещания должным образом выполнил все распоряжения завещателя, а завещание впоследствии было признано недействительным, он освобождается от ответственности.

Питання: Здравствуйте! Какой срок действия полномочий исполнителя завещания? После прекращения полномочий должен ли исполнитель завещания вернуть нотариусу документ, который был ему выдан?

Відповідь: Здравствуйте!
Согласно ст.1294 Гражданского кодекса Украины-
Полномочия исполнителя завещания продолжаются до полного осуществления воли наследодателя, выраженной в завещании.
Действие полномочий исполнителя завещания прекращается нотариусом по месту открытия наследства по согласованию с наследниками и отказополучателями.
После прекращения полномочий исполнитель завещания должен возвратить нотариусу документ, который был ему выдан (часть третья статьи 1290 Гражданского кодекса Украины).
В случае невозврата исполнителем завещания документа, который удостоверял его полномочия, наследники имеют право истребовать документ, а также требовать возмещения причиненных им убытков.
Нотариус по месту открытия наследства обязан истребовать у исполнителя документ, который удостоверял его полномочия. В случае отказа исполнителя от возврата указанного документа наследники имеют право на обращение в суд с требованием о принудительном истребовании документа от исполнителя. Основание прекращения полномочий исполнителя завещания, предусмотренная ст.1294 ГКУ, не является единственной. Среди других оснований прекращения правоотношений по исполнению завещания можно выделить:
1) смерть физического лица или ликвидации юридического лица – исполнителя;
2) потерю физическим лицом – исполнителем полной дееспособности;
3) признание завещания недействительным в судебном порядке;
4) отказ исполнителя от своих полномочий (ст. 1295 ГК);
5) устранение исполнителя с согласия наследников (ст. 1287 ГК);
6) невозможность выполнения завещания, наступившей независимо от воли исполнителя (случайная гибель наследственного имущества, его конфискация и т.п.);
7) признание банкротом наследодателя – субъекта предпринимательской деятельности (ст. 48 Закона Украины \”О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом» в редакции от 30 июня 1999).

Питання: Здравствуйте! Моя бабушка составила завещание и назначила исполнителя завещания, который отказался от исполнения своих полномочий. Имеет ли право исполнитель завещания отказаться от исполнения своих полномочий? Это можно делать до или после открытия наследия? Есть ли исключения когда исполнитель завещания не может отказываться от исполнения своих полномочий?

Відповідь: Здравствуйте!
Согласно ст.1295 Гражданского кодекса Украины-
Исполнитель завещания, независимо от того, кем он был назначен, имеет право отказаться от осуществления своих полномочий.
Субъективное право на отказ от выполнения своих обязанностей исполнитель завещания сохраняет в любое время, в том числе – до и после открытия наследства.
Если отказ осуществляется исполнителем до открытия наследства, он реализуется в форме составления заявления соответствующего содержания, которое подается нотариусу, что удостоверил завещание.
Если отказ заявлено после открытия наследства, исполнитель немедленно сообщает об этом всех наследников, а также других заинтересованных лиц, в отношении которых он должен был совершить определенные действия (кредиторов, отказополучателей).
Исключением из права исполнителя завещания на отказ от своих полномочий случай срочной необходимости и осуществление действий, направленных на выполнение завещания (например, по управлению наследственной массой), если несоблюдение этой обязанности может иметь своим следствием задачи наследникам убытки.

Питання: Здравствуйте! Отвечает ли исполнитель завещания перед наследниками за нанесение убытков в связи с не уведомлением об отказе от своих полномочий?

Відповідь: Здравствуйте!
Невыполнение исполнителем завещания обязанностей по немедленному уведомлению об отказе от своей полномочий, а также отказ от осуществления своих полномочий, когда необходимо было совершить неотложные действия по выполнению завещательных распоряжений, влечет за собой обязанность исполнителя возместить убытки, причиненные наследникам таким невыполнением. Несмотря не то, что ч. 4 ст.1295 ГКУ дает право требовать возмещения убытков только наследникам, не противоречит закону также предъявления указанных требований другими лицами (кредиторами, отказополучателями), имущественные интересы которых могли пострадать в результате невыполнения исполнителем завещания обязанности по немедленному сообщению их об отказе от своих полномочий. Этот вывод подтверждается и тем, что правило ч. 2 ст. 1295 ГК устанавливает обязанность исполнителя сообщить о своем отказе не только наследников, но и \”других лиц, в отношении которых он должен был совершить определенные действия\”.

Питання: Здравствуйте! Какие особенности охраны наследственного имущества исполнителем завещания?

Відповідь: Согласно ст.1284 Гражданского кодекса Украины-
Если наследование осуществляется не только по завещанию, но и по закону, исполнитель завещания, которого назначил наследодатель, принимает меры по охране всего наследства.
Наследники по закону имеют право назначить другое лицо, которое будет принимать меры по охране части наследства, наследуется по закону.
Меры по охране наследства могут употребляться не только нотариусом, органом местного самоуправления, но и исполнителем завещания.
Принятие мер к охране наследства исполнителем является одним из основных полномочий исполнителя завещания (пункт первый ч. 1 ст. 1290 ГК).
По общему правилу исполнитель завещания назначается личным распоряжением наследодателя (ст. 1286 ГК).
Если завещатель не назначил исполнителя, в случае его отказа или устранения по инициативе наследников, исполнитель завещания избирается из числа последних или им назначается постороннее лицо (ст. 1287 ГК).
Исполнитель завещания также может быть назначен нотариусом по месту открытия наследства, если завещатель не назначил исполнителя завещания или если исполнитель завещания отказался от исполнения завещания был отстранен от его выполнения и если этого требуют интересы наследников (ст. 1288 ГК).

Питання: Здравствуйте! Если исполнитель завещания был назначен лично завещателем возлагается ли на него обязанность по охране наследия в целом, несмотря на то, все наследственное имущество охвачено завещанием или завещана только его часть?

Відповідь: Здравствуйте!
Да, если исполнитель завещания назначен лично наследодателем, на него возлагается обязанность по охране наследия в целом, несмотря на то, все наследственное имущество охвачено завещанием или завещана только его часть.
Однако в последнем случае ГК предоставляет возможность наследникам по закону реализовать право на полном или частичном отказе от услуг исполнителя, назначенного в завещании.
В таком случае часть имущества, предназначена наследникам по завещанию, будет охраняться исполнителем, указанным в тексте завещания, а часть, предназначенная наследникам по закону, – охранником, предназначенным наследниками по закону.
Следует подчеркнуть, что по смыслу части второй ст.1284 ГКУ наследники по закону самостоятельно назначают охранника наследства по закону.
Решение нотариуса в таком случае служит лишь оформлением воли наследников. С учетом этого законодательного положения следует применять норму абзаца десятого пункта 190 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины, согласно которой по желанию наследников по закону, при наличии исполнителя завещания, нотариус может назначить охранником имущества наследуется по закону, из числа других человек.

Питання: Здравствуйте! Я унаследовала недвижимое имущество от отца. Обязана ли я обратиться к нотариусу за выдачей свидетельства о праве на наследство?

Відповідь: Здравствуйте!
Наследник, принявший наследство, в составе которого есть недвижимое имущество, обязан обратиться к нотариусу за выдачей ему свидетельства о праве на наследство на недвижимое имущество.
По общему правилу наследники, которые приняли наследство, только имеют право, но не обязаны получать свидетельство о праве на наследство, хотя для беспрепятственного осуществления наследниками своих прав получения свидетельства во многих случаях целесообразно и необходимо.
Вместе с тем ГК устанавливает лишь один случай, когда получение свидетельства является не правом, а обязанностью наследника – в случае наследования прав на недвижимое имущество.
Как и при оформлении свидетельства на другие виды имущества, в случае получения свидетельства о праве на наследство на недвижимое имущество несколькими наследниками, в тексте свидетельства перечисляются все наследники и указываются их наследственные доли.
Необходимость получения свидетельства о праве на наследство на недвижимое имущество вызвана тем, что в отличие от других правомочий, переходят к наследнику в составе наследства, право собственности на недвижимое имущество возникает у наследника не с момента принятия наследства с обратной юридической силой на время ее открытия (ч. 5 ст. 1268 ГК), а с момента регистрации права наследования недвижимого имущества в государственных органах (ст. 1299 ГК).

Питання: Здравствуйте! Нужно ли на каждый объект недвижимого имущества оформлять отдельное свидетельство о право на наследство? Есть ли какие то исключения?

Відповідь: Здравстувйте!
На каждый объект недвижимого имущества оформляется отдельное свидетельство о праве на наследство, которое при дальнейшей регистрации права собственности превращается в правоустанавливающий документ. Исключением из этого правила является оформление прав собственности на земельный участок. Поскольку согласно ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодекса право собственности на земельные участки возникает с момента получения собственником государственного акта о праве собственности на землю, в случае перехода по наследству нескольких земельных участков последние могут быть оформлены одним свидетельством. Свидетельство в данном случае не является правоустанавливающим документом: после получения свидетельства наследники должны обращаться в органы Государственного агентства земельных ресурсов Украины за получением государственного акта, который и будет считаться правоустанавливающим документом.

Питання: Здравстувуйте! Принял наследство от отца в составе которого есть недвижимое имущество. Обязан ли я зарегистрировать право на наследство? Имеет ли акт принятия наследства обратную юридическую силу? Есть ли исключения?

Відповідь: Здравствуйте!
Если в составе наследства, которое принял наследник, имеется недвижимое имущество, наследник обязан зарегистрировать право на наследство в органах, осуществляющих государственную регистрацию недвижимого имущества (статья 182 Гражданского кодекса Украины).

Право собственности на недвижимое имущество возникает у наследника с момента государственной регистрации этого имущества.

Для того, чтобы приобрести право на наследство, наследник должен принять предусмотренные законом меры по ее принятию. Важность акта принятия наследства заключается в том, что именно с этим моментом закон связывает возникновение у наследников права на наследственное имущество.
При этом акт принятия наследства имеет обратную юридическую силу (ч. 5 ст. 1268 ГК), в результате чего независимо от времени принятия наследства оно принадлежит наследнику со времени открытия.

Исключением из правила об обратной юридической силе акта принятия наследства является случай, когда наследник принял наследство, в состав которого входило недвижимое имущество.

Обязательным условием приобретения права собственности на это имущество является получение наследником свидетельства о праве на наследство на недвижимое имущество (ст. 1297 ГК) с последующей его регистрацией в государственных органах по правилам государственной регистрации прав на недвижимость, установленными ст. 182 ГК.

При этом право собственности на недвижимое имущество возникает у наследников с момента государственной регистрации этого имущества.

Правовые основы государственной регистрации прав на недвижимое имущество урегулированы Законом Украины \\\”О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их ограничений\\\” от 1 июля 2004 Поскольку недвижимое имущество подлежит регистрации в государственных органах, выдача свидетельства о праве на наследство на это имущество осуществляется нотариусом после представления правоустанавливающих документов о принадлежности этого имущества наследодателю, проверки отсутствия запрета или ареста этого имущества и с учетом других специальных требований, установленных в пункте 216 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины.

Питання: Здравствуйте! Возможно ли внесение изменений в свидетельстве о праве на наследство? В каких случаях и какие особенности внесения таких изменений?

Відповідь: Здравствуйте!

С согласия всех наследников, принявших наследство, нотариус по месту открытия наследства может внести изменения в свидетельство о праве на наследство.

По требованию одного из наследников по решению суда могут быть внесены изменения в свидетельство о праве на наследство.

В случаях, установленных частями первой и второй ст.1300 ГКУ, нотариус выдает наследникам новые свидетельства о праве на наследство.

Статья 1300 Гражданского кодекса Украины устанавливает основания внесения нотариусом изменений в свидетельство о праве на наследство.
Это происходит в случаях, если по истечении срока для принятия наследства и после распределения ее между наследниками, с согласия всех наследников, своевременно приняли наследство, или по решению суда (ч. 2, 3 ст. 1272 ГК) наследство приняли другие наследники, имело своим следствием перераспределение наследственных долей (ст. 1280 ГК).

Внесудебный порядок внесения изменений в свидетельство о праве на наследство применяется в случае согласия всех наследников, принявших наследство.

Внесение изменений в свидетельство по судебному решению требуется при отсутствии на это согласия хотя бы одного из наследников из числа принявших наследство.

Внесение изменений в свидетельство о праве на наследство происходит в форме замены нотариусом предварительно выданных наследникам свидетельств на новые на основании правил пункта 227 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины.