Порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

Останнім часом доволі часто виникають ситуації, коли учасники господарських товариств звертаються до господарських судів із позовними заявами про визнання недійсними рішень загальних зборів. Однією із причин таких звернень є порушення порядку скликання загальних зборів учасників. Так яким же є порядок скликання загальних зборів учасників ТОВ (ТДВ) (надалі – товариство)? Що потрібно врахувати учасникам, виконавчому органу та самому товариству, що уникнути порушень при скликанні загальних зборів учасників товариства?

Чинне законодавство України не містить чітких імперативних вимог щодо скликання загальних зборів учасників товариства. Законодавство у цій сфері є доволі фрагментарним, нечітким та таким, що дозволяє знаходити шляхи обходу встановлених вимог.

Так, Закон України «Про господарські товариства» (надалі – Закон про товариства) передбачає, що загальні збори учасників  товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – загальні збори) скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Таким чином законодавство встановлює імперативну норму щодо кількості та періодичності загальних зборів. Установчі документи товариства, тобто статут, може збільшити цю цифру, але ніяким чином не зменшити, оскільки це буде безпосередньою підставою для відмови у проведенні державної реєстрації товариства чи державної реєстрації змін до установчих документів товариства.

Щодо осіб та органів товариства, які мають право скликати загальні збори, Закон про товариства передбачає декілька варіантів:

  1. Голова товариства. Закон про товариства передбачає, що загальні збори обирають голову товариства (ч. 5 ст. 58 Закону про товариства). Учасники звертаються до голови товариства з вимогою про скликання загальних зборів, надають пропозиції щодо порядку денного, висловлюють свої пропозиції щодо проведення зборів тощо. Закон про реєстрацію передбачає, що учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

  2. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів. У випадку невиконання головою товариства своїх обов’язків, пов’язаних із скликанням загальних зборів, учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право самі скликати загальні збори.

  3. Виконавчий орган Товариства. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу(ч. 3 ст. 61 Закону про товариства). У випадку, коли загальні збори не обрали голову товариства, то учасники товариства можуть звернутись до виконавчого органу Товариства з заявою про скликання загальних зборів. Окрім того, виконавчий орган Товариства може самостійно виступати з ініціативою скликання загальних зборів з питань, що відносяться до безпосередньої компетенції загальних зборів.

Про проведення загальних зборів учасники повинні бути повідомлені завчасно та належним чином. Так, повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Законодавство не передбачає чітких форм та способів повідомлення учасників про проведення загальних зборів. Учасники можуть бути повідомлені про проведення зборів за допомогою поштового відправлення, безпосередньо під розписку про повідомлення, у засобах масової інформації, засобами електронного зв’язку тощо. Проте повинно бути достовірно відомо, що учасник повідомлений про проведення загальних зборів. Форми та методи повідомлення учасників про скликання загальних зборів повинні бити передбачені у статуті товариства.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Так, у даному випадку відсутнє обмеження у кількості голосів, порівняно із правом на скликання загальних зборів.

Учасники товариства мають право на ознайомлення з матеріалами та документами, внесеними до порядку денного зборів. Так, не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана така можливість. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Сьогодні існує велика кількість судових рішень та узагальнень у справах,  пов’язаних з порушенням порядку скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства. Такими, наприклад, є Лист Верховного суду України від 01.08.2007 року «Практика розгляду судами корпоративних спорів», Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 № 04-5/14 тощо.

Сьогодні часто зустрічаються кардинально різні рішення господарських судів у справах, пов’язаних із з порушенням порядку скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства . Так, на думку Верховного Суду України, складність вирішення спорів про визнання рішень загальних зборів недійсними з підстав порушення порядку їх скликання і проведення та суперечливість позицій господарських судів зумовлена, передусім, тим, що законодавством не визначено, які саме порушення цих процедур є достатніми підставами для задоволення позовних вимог.

Часто при веденні господарської діяльності товариством виникають питання, які потребують негайного реагування, в тому числі і зі сторони загальних зборів, а в певних випадках 30 днів, які відведені Законом про товариства на скликання загальних зборів, чи ускладнені форми повідомлення учасників про проведення зборів стають перепоною на шляху успішного ведення господарської діяльності. Тому Верховний суд України займає позицію, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них усіх учасників товариства судам необхідно з’ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття оспорюваних рішень.

У випадку не включення питання до порядку денного, рішення загальних зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними в силу прямої вказівки закону.

Однією із значних прогалин чинного корпоративного законодавства України є відсутність фактичної можливості змусити посадових осіб товариства скликати загальні збори, оскільки господарським судам не є непідвідомчими (непідсудними) і не підлягають задоволенню вимоги про скликання загальних зборів товариства. Фактично це одна із можливостей порушення прав учасників товариства.

Корпоративне законодавства України у сфері регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю сьогодні не достатньо ефективне та повне. Існую значна кількість можливостей порушення законних прав учасників товариства, які не несуть за собою можливостей притягнення винних осіб до відповідальності. Вважаємо, що ці важливі питання повинні бути врегульовані на законодавчому рівні, шляхом внесення змін до діючого законодавства чи прийняття окремого закону, який би регулював діяльність товариств з обмеженою додатковою) відповідальністю.